14.06.2011

Європейський Союз та Україна продовжують працювати над реалізацією проекту Єдиного європейського неба. У рамках семінару у Києві, сторони обговорили вплив положень Єдиного європейського неба (ЄЄН) та Функціональних блоків повітряного простору на країни, що не є членами ЄС.
Це вже третій семінар, присвячений цьому питанню. На першому були визначені концепція та цілі, на другому – розглянуто питання сертифікації учасників проекту. Нині ж учасники підійшли до питання реалізації політики ЄС по ЄЄН разом з представниками сусідніх країн.
«Єдине європейське небо – це проект, що пов'язаний з аеронавігацією, тобто, з обслуговуванням повітряного руху, організацією повітряного простору, диспетчерськими службами, які керують рухом, синхронізованою модернізацією аеронавігаційних систем», - наголосив заступник голови Державної авіаційної адміністрації Дмитро Бабейчук, зауваживши, що не слід плутати його з єдиним повітряним простором.
За його словами, український повітряний простір дуже важливий у плані європейської інтеграції, оскільки Україна – транзитна держава (майже 70-80% повітряного руху є транзитним). Поза тим політ повітряного судна повинен проходити по найбільш оптимальній траєкторії, що важливо як для пасажирів, так і для авіакомпаній, а також для навколишнього середовища – чим менше судно перебуває у повітрі, тим менше шкідливих викидів в атмосферу.
Реалізація положень Єдиного європейського неба вплине на українських авіаперевізників, постачальників аеронавігаційних послуг та наглядові регуляторні органи.
«Звичайно Україна прагне рівноправної участі в Єдиному європейському небі. Тож цей семінар дуже важливий для того, щоб ми відпрацювали відповідні рекомендації для Євроконтролю та Євросоюзу», - зазначив Дмитро Бабейчук.
«Україна – один із основних гравців у цій сфері. Це велика країна з дуже великими обсягами перельотів через неї. Тому ми щасливі працювати разом», - сказав заступник керівника Генерального директорату ЄК «Мобільність і транспорт» Франсуа Уе.
Зацікавлені організації з України та сусідніх країн під час семінару обмінялися поглядами та досвідом щодо впливу реалізації положень ЄЄН на їхні конкретні організації.
«Сьогодні ми слухали та почули один одного. Відтак у мене є вже низка послань, які я готовий відвезти до Брюсселю для того, щоб посилити нашу співпрацю і забезпечити перегляд потреб України», - повідомив Франсуа Уе.
На практичному семінарі були розглянуті принципи ініціативи Єдиного європейського неба, що має на меті організувати повітряний простір та аеронавігацію на пан-європейському, а не на місцевому рівні, виходячи з експлуатаційних потреб, а не національних кордонів.
Європейське повітряний простір все ще має фрагментарну організацію: кожного разу, коли літак входить до повітряного простору країни, він обслуговується різними організаціями у відповідності до різних правил та експлуатаційних вимог. Існуюча фрагментація приводить до недосконалого забезпечення авіаційних перевезень, що впливає на безпеку, обмежує пропускну спроможність та, зрештою, веде до більшої вартості перельотів.
Відтак ключовим елементом положень Єдиного європейського неба є зниження кількості районів польотної інформації, що вже існують в Європі (67) та їхня заміна на 9 функціональних блоків повітряного простору. Реалізація положень ЄЄН потроїть пропускну спроможність повітряного простору, знизить транспортні витрати удвічі, значно поліпшить безпеку, знизить вплив на довкілля від кожного перельоту на 10%.
«Ми намагаємося дефрагментувати повітряний простір, тобто, створити блоки повітряного простору, що не матимуть кордонів, які існували раніше, та будуть відповідати вимогам, яких потребують обсяги потоків руху, а також вимогам експлуатації повітряних суден», - підкреслив Франсуа Уе.
Наразі Європейська комісія обговорює переваги, які можуть отримати країни не члени ЄС при впровадженні базових принципів ЄЄН. Злиття окремих ділянок національного повітряного простору в більш широкі блоки приведе до значного росту пропускної спроможності та більш ефективного використання повітряного простору всього континенту.
Зазначимо, що теми, підняті на практичному семінарі, повністю відповідають Транспортній стратегії України до 2020, що має на меті інтеграцію системи авіаційних перевезень до європейської транспортної мережі. Вони також відповідають цілям договору про спільний європейський авіаційний простір, який зараз обговорюється між ЄС та Україною.
Дводенний міжнародний семінар організовано за допомогою Державної авіаційної адміністрації Міністерства інфраструктури та Проекту Підтримки інтеграції України до Транс-Європейської транспортної мережі, за фінансуванням Європейського Союзу.

http://www.kmu.gov.ua