Згідно із п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України від 22 травня 2003 року №889 „Про податок з доходів фізичних осіб” (далі – Закон) платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року частину суми відсотків за іпотечним кредитом, сплачених платником податку, яка розраховується за правилами, визначеними статтею 10 цього Закону.
Пунктом 10.1 ст.10 Закону встановлено, що право у платника податку щодо податкового кредиту на іпотеку виникає у разі, якщо за рахунок такого іпотечного житлового кредиту будується чи придбається житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце проживання.
Відповідно до положень Закону платник податку, який бажає скористатися правом на податковий кредит за підсумками звітного року, повинен протягом року, наступного за звітним, подати до податкової інспекції за місцем своєї податкової адреси річну податкову декларацію про суму загального річного оподатковуваного доходу, вказати підстави, суми та підтвердні документи щодо податкового кредиту.
Податкова адреса фізичної особи – це місце постійного або переважного проживання платника податку, місце податкової реєстрації платника податку, визначене згідно з законодавством (п.1.14 ст.1 Закону).
Згідно з нормами Закону України від 11 грудня 2003 року №1382 „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України” таке визначення здійснюється платником податку самостійно, зокрема шляхом реєстрації (внесення відомостей до паспортного документа такого платника податку) об’єкта житлової іпотеки його місцем проживання (лист-роз’яснення від 12.02.07 № 06-10/10-138 Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності).
Оскільки надання податкового кредиту здійснюється за наслідками звітного податкового року (за 2008 рік) та реєстрація у придбаній за рахунок іпотечного житлового кредиту квартирі відбулася у грудні цього ж звітного податкового року, то платник податку може реалізувати своє законне право на податковий кредит за 2008 рік.

Голова С.В. Буряк