|
ДЕРЖАВНА
ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
14.06.10р. № 6817/5/17-0716
11557/7/17-0717
Д.
Про розгляд листа
Державна податкова адміністрація України відповідно до Закону України
„Про інформацію” розглянула ваш запит від 25.05.10р. № 2355 і повідомляє.
Законом України від 22.05.2003 року №889 „Про податок з доходів фізичних
осіб” (далі – Закон №889) встановлено різні ставки оподаткування доходів
резидентів та нерезидентів, тому визначення країни, резидентом якої є
фізична особа - іноземець, є основним для вирішення питання щодо оподаткування
доходів такої фізичної особи в Україні.
Стаття „Резидент”, яка є обов’язковою для усіх міжнародних договорів,
визначає резиденцію як державу, у якій фізична особа підлягає оподаткуванню
на підставі її місця проживання, постійного місця перебування, громадянства
тощо, та як державу, яка накладає необмежене податкове зобов’язання –
„повну податкову відповідальність” на цю особу за її всесвітнім доходом,
тобто за усіма доходами із усіх джерел, включаючи і закордонні. Резиденція
визначається за внутрішнім законодавством, і тільки якщо інша країна
претендує на резиденцію особи, тоді застосовуються положення міжнародного
договору (для визначення єдиної резиденції).
Порядок визначення резидентського статусу фізичної особи регулюється підпунктом
1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону №889.
Іноземець за наявності в нього обставин, перелічених у пп. 1.20.1 п.1.20
ст.1 Закону №889 та їх документальному підтвердженні, може визначити себе
резидентом України відповідно до положень наказу ДПА України від 05.10.2004
р. №581 "Про затвердження примірних форм Заяви фізичної особи - іноземця
про самостійне визначення резидентського статусу та Повідомлення працедавця
про самостійне визначення фізичною особою - іноземцем резидентського статусу".
Видана іноземцю на підставі Закону України від 07.06.2001, № 2491-III
"Про імміграцію" посвідка на постійне проживання в Україні є
лише дозволом на постійне проживання в Україні і не підтверджує сам
факт його постійного проживання в Україні.
Постійне місце проживання – це місце проживання на території
будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має
постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати
на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи
таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком
виконання цією особою службових обов'язків або зобов'язань за договором
(контрактом) (Закон України від 13 вересня 2001 року N 2681-ІІІ „Про
порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування
особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються)
громадянами на митну територію України”).
Крім того, відповідно до пп.1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону №889 однією з
підстав, що дає можливість іноземцю визначити себе резидентом України
є наявність в нього центру життєвих інтересів в Україні. Відповідно до
міжнародних норм при визначенні центру життєвих інтересів доцільно враховувати
в сукупності сімейні, соціальні зв’язки, політичну, культурну чи
іншу діяльність, місцезнаходження роботи та/або бізнесу фізичної особи.
При цьому основними, але не виключними, умовами для встановлення місцезнаходження
центру життєвих інтересів фізичної особи – іноземця є місце постійного
проживання членів її сім’ї та/ або отримання переважної частини доходу.
Постійне місце проживання членів сім’ї фізичної особи має підтверджуватися
згідно із згаданим Законом №2681.
Згідно із загальноприйнятою практикою застосування міжнародних договорів,
під членами сім”ї фізичної особи слід розуміти осіб, що відповідають визначенню
членів сім”ї платника податку першого ступеня споріднення, наведеному
у пп.1.20.4 п.1.20 ст.1 Закону №889, тобто подружжя, їх діти та батьки.
З огляду на наведене вважаємо, що при зверненні зазначених у вашому листі
іноземних громадян до податкових органів за одержанням статусу резидента
України, вони мають надати, зокрема але не виключно: копію паспорту з
відміткою про право постійного проживання в Україні та копію посвідки
на постійне проживання в Україні; довідку з ЖЕКу ф.№3 про термін та місце
проживання і склад сім”ї та копії документів, що підтверджують родинні
зв’язки з членами сім”ї (за їх наявності); копію договору купівлі-продажу
(інший документ на право власності) житла, що визначене як постійне місце
проживання в Україні, довідка від працедавця про період працевлаштування
та доходи, нараховані (виплачені, надані) іноземцю в минулому та поточному
роках; копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру.
З податкового періоду (місяця), в якому податковим органом видано Повідомлення
і до закінчення звітного податкового року, оподаткування доходів іноземця
провадиться відповідно до правил, встановлених Законом №889 та за ставками,
визначеними пунктами 7.1, 7.2 та 7.4 ст.7 цього Закону.
При цьому слід зазначити, що проведення перерахунків загального річного
оподатковуваного доходу та утриманого з нього податку Законом №889 передбачено
лише у випадках, зазначених у пп.6.5.2 п.6.5 ст.6 цього Закону.
Заступник Голови С.І.Лекарь
|